Стародавнє місто Містра - середньовічне місто, розквіт якого припав на 14-15 століття. Містра була столицею фактично незалежного Морейського деспотату в період існування на території Греції держав хрестоносців. Мальовничі руїни Містри знаходяться на півдні Пелопоннесу неподалік від села Містрас.
Історія
У 1248 році правитель Ахейського князівства Гійом II де Віллардуен захопив останні візантійські володіння в Мореї (Пелопоннесі) і заклав кілька фортець, серед яких була Містра. Нова фортеця стала резиденцією завойовника. Втім, довго утримувати регіон хрестоносці не змогли, тому вже 1259 році Морея була відвоєна Візантією, а Містра стала резиденцією намісників.
Протягом другої половини 13 - першої половини 14 століття тривали безперервні війни латинян з Візантією за право володіти регіоном. Зрештою, 1348 року після чергової громадянської війни виник Морейський деспотат зі столицею в Містрі. Правда, миру в регіон це не принесло. Правителі змінювалися, а війни з сусідами тривали.
Містра то зближувалася з Візантією, то віддалялася. Але 1460 року її захопили турки-османи (на 7 років пізніше Константинополя), фактично знищивши один з найзначніших культурних центрів Пелопоннесу того часу. Втім, Містра залишалася великим містом. У середині 17 століття в ньому проживали 40 тисяч осіб. Містом деякий час у 17-18 століттях володіли венеціанці, але 1721 року його відвоювали турки.
У складі Османської імперії Містра перебувала до 1830 року. Після здобуття Грецією незалежності новим регіональним центром стала Спарта, а Містра, перетворившись на село, остаточно була занедбана в 1834 році. Від неї залишилися лише величні руїни.
Пам "ятки
Стара Містра - музей просто неба. Основна частина будівель датована 13-15 століттями. Серед головних визначних пам'яток міста - Митрополія. Це монастирський комплекс (1264), присвячений святому Дмитру, відомий багатою бібліотекою. Тут 1449 року коронували останнього візантійського імператора Костянтина XI. Зараз у Митрополії розташований музей Містри.
Бронтохіон (13-14 століття) - один з найстаріших монастирів міста, при цьому безпосередньо підпорядковувався Константинопольському Партиарху і мав багато привілеїв. У Бронтохіоні ховали правителів Містри. Від комплексу будівель залишилися дві церкви (Одигитрія і Святих Феодорів) і фрагменти стін.
Одна з небагатьох цивільних будівель міста - двоповерховий Панібний палац деспотів. Він становив невід'ємну частину центральної площі Містри. Праве крило палацу, закладене ще Гійомом II, було палацом правителів роду Кантакузинів, прийомною і покоями сімей деспотів. У лівому крилі (його прилаштували в 15 столітті) знаходився один з найбільших візантійських тронних залів.
У найкращому стані з об'єктів Містри знаходиться монастир Пантанаса (1428). Це остання з великих будівель, яку звели в середньовічній Містрі. У Пантанассі з'єднані риси візантійського, франкського, місцевого, а також ісламського зодчества.
Також збереглися невеликий монастир Перівлепта (13 століття), відомий унікальними фресками, кладовищенська церква Євангелістрія (кінець 14 століття), церква Святої Софії (середина 14 століття), що служила місцем поховання правителів Мореї.