Перед відвідуванням Дрездена екскурсовод розповів, що під час війни місто розбомбили практично вщент. І майже всі історичні споруди відновлювалися за старими картинами і фотографіями. Якби заздалегідь мене не попередили про це, ніколи б не подумала.
Таке величезне, європейське місто, стільки архітектурних пам'яток! А знаменита галерея Цвінгера відновлювалася за старими картинами, дві з яких представлені в самій галереї. Я була в Дрездені в жовтні, теплій і сонячній восени. Широкі вулиці, просторі площі, сучасний громадський транспорт, вози, запряжені кіньми для забави туристів - все здавалося таким незвичним і святковим. На площі, недалеко від набережної, був ярмарок місцевих майстрів. Бурштин, різні дерев'яні прикраси, в'язані речі, якісь місцеві ласощі продавалися в павільйонах і просто так, на вільному повітрі. Мене найбільше залучила Дрезденська картинна галерея. До відвідин Дрездена я не знала, що він ще називається галереєю Цвінгера. Галерея на диво не дуже велика, мені здається, що наш Ермітаж набагато більший. Ми навіть жодного разу не заблукали в ній. Коли я вчилася в школі, нам розповідали про Сікстинську Мадонну Рафаеля. Звичайно, тоді я не могла припустити, що побачу її «живцем», своїми очима. Кумедним і цікавим здався шарманщик, який сидить навпроти картинної галереї - в зеленому береті і з «музичною скринькою», яка грає неаполітанські мелодії. Дуже красива набережна знаменитої річки Ельби, хоча вона і не вражає своєю шириною. У річок, які протікають через кілька країн, цікаво змінюються назви. Наприклад, одна і та ж ріка в Німеччині називається Ельба, а коли вона досягає Чехії, стає Лаба. Чехи жартують, що річка вийшла заміж і змінила ім'я. Мої попутники, потрапивши в Дрезден, в першу чергу побігли шукати знаменитий саксонський фарфор. Я ж цілком задоволена маленьким симпатичним магнітом. І моїх знань німецької мови, отриманих ще в школі, цілком вистачило на те, щоб обміняти один на інший і ще запитати карту міста. Як не дивно, у мене не склалося враження, ніби в місті багато туристів. Можливо, через його розміри. Тільки потрапивши в Дрезден, я побачила справжню Європу.