А в тій країні тим часом опричники вирували. Прийдуть в якусь фірму і шукають-свищуть, що ж там не в порядку, та що ж там не так. Коли знайдуть - бережись, спалять фірму дотла, тільки ріжки та ніжки залишаться. Ті опричники ще при червоному царі з'явилися, квадратно-гніздовим методом, так що кожен перевіряв тільки одне своє улюблене правило. Цей - перевіряє, чи висить на стіні вогнегасник, цей - чи всі подати згуртовані, таких от дюже багато було опричників і жили вони на широку ногу. Був і опричник, аджайл виявляє, один одинішенек, ой він бідував! У жодній фірмі відроду він не бачив аджайлу і по правді навіть не знав, як воно і виглядає.
І ось заходить він якось раз у фірму і бачить на стіні аджайл маніфест висить, та не вірить очам своїм. І ущипне себе, і окуляри ганчірочкою протре, а все не сходить бачення. Ось він зрадів! Спалює фірму, як годиться, заходить в іншу - і там маніфест. Дивиться в третю - і там він! Змікнув опричник, що справа пахне смаженим, та покликав всю свою сім'ю велику на підмогу. Ох, вони ці фірми спалювали-спалювали, спалювали-спалювали, та спалили все до єдиної. Довго ще бродили потім, вишукували аджайл євангелістів, та тих і слід простиг, в іншу країну подалися.
Цього разу вони придумали геть яку хитрість: щоб їх не виявили опричники аджайлові, вони стали по-тихому вогнегасник зі стіни тирити. Опричникам від МНС, що на вогнегасниках спеціалізуються, роботи трохи додалося - ті навіть не помітили, а тим часом вже 80% легкої промисловості - всі на мітингах сидять і в ус не дують. Коли аджайл опричники схаменулися - країна вже дихала на ладан. Спалити вони спалили, та сто днів пожежа палахкотіла, нічого не залишилося, ні аджайлу, ні фірм, ні опричників. А євангелісти в інші країни вже сунулися.
У тих краях царі-бояре вже чули про цю напасть і підготувалися заздалегідь. На хитрість вирішили відповідати ще більшою хитрістю. Витягли з в'язниці старого канбаніста, та відправили по фірмах гуляти, канбан-дошки вішати. Тільки наказали настрого - поруч з канбан дошкою вішати аджайл маніфест, до верх ногами, про всяк випадок. У фірмах такому неабияк здивувалися: приходить мужик, вішає на стіну дошку, та плакат. Намагається щось розповісти, навіщо дошка, та ніхто його зрозуміти не може. Запитують про плакат - той взагалі про нього ні в зуб ногою. Почесали мужики ріпу, та й плюнули на це все, пущай висить, дірки на стіні прикриває. Звичайно, через деякий час аджайл опричники спалили всі такі фірми. А коли євангелісти завітали, то в кожній третій фірмі їх вже чекали аджайл опричники, з вогнеметом напереваги.
Тут би і казочці кінець, та раптом з Індії далекою завітав скрам.
У деякому царстві, в деякій державі жили люди, та біди не знали. Працювали як годиться в різних фірмах і горя не відали. Але прийшов неждано-негадано через море, через гори, з Китаю далекого аджайл євангеліст. Прийшов нехай навідався в першу-ліпшу фірму, розповів там про методологію свою заморську, розписав її у всіх фарбах, і всім так любо припав цей аджайл, що в ту ж мить маніфест на стінку повісили, та пішли мітинги влаштовувати. А ще порадили всім своїм друзям цього аджайл євангеліста, щоб і у них стало все не в казці сказати, ні пером записати.
Тільки зареєстровані користувачі можуть брати участь в опитуванні. Увійдіть, будь ласка.
Чи зрозуміло, про що ця казка?
14.29% Зрозумів відразу 2
14.29% Зрозумів, прочитавши теги 2
21.43% Зрозумів з коментарів 3
50% Автор все наплутав, казка не про те! 7
Проголосували 14 користувачів. Утрималися 12 користувачів.