Гігантські стародавні акули - мегалодони - могли зникнути, не витримавши конкуренцію з дрібнішими «родичами» - великими білими акулами.
Мегалодони (Carcharocles megalodon або Otodus megalodon) - це стародавні акули, що жили, як передбачається, в періоди міоцену і пліоцену. За оцінками деяких вчених, у довжину ці акули могли досягати 15 метрів, а важити більше 35 тонн. Передбачається, що мегалодони вимерли 2,5-3 мільйони років тому, проте з чим саме пов'язане зникнення цих древніх морських хижаків, визначити складно.
У дослідженні, опублікованому в 2019 році в журналі Peer Journal, автори припустили, що у вимиранні гігантських акул винні їхні дрібніші «сородичі» - Carcharodon carcharias, великі білі акули (ці хижаки живуть донині; вони є дуже великими, проте за розмірами все одно поступаються мегалодонам). Великі білі акули з'явилися, як вважають вчені, приблизно шість мільйонів років тому, а велике поширення отримали приблизно через два мільйони років.
Автори роботи на основі аналізу різних даних припустили, що мегалодони зникли раніше, ніж належало: вже приблизно 3,6-4 млн років тому. Згідно з гіпотезою дослідників, вимирання морських гігантів пов'язане з конкуренцією з великими білими акулами: останні, звичайно, поступалися в розмірах дорослим Otodus megalodon, проте цілком могли конкурувати з молодими особинами і - з урахуванням скорочення чисельності тварин, якими харчувалися мегалодони, - в результаті здобути в ній верх.