Артем Бетєв впевнений, що так. Більш того, вони живуть зовсім поруч.
Реквізит
Я працюю в початковій школі, форма у нас не обов'язкова, і тому я часто зустрічаюся з сучасними супергероями. Найпопулярніше у дітей Людина-павук і Гаррі Поттер. Стати схожим на героя легко - треба попросити батьків купити пластикову чарівну паличку або синій костюм з павутиною. Є й інші рольові моделі. Але здебільшого вони, як і Людина-павук, родом з екранізованих коміксів.
Мені 42 роки, і я теж люблю хлопців з Marvel і DC. Здорово приземлитися на дивані з чіпсами перед екраном і пережити дві години неймовірних пригод разом з Тором і його літаючою кувалдою. Хемсворт - чарівний, сильний і кмітливий бородач, справжній мужик. Хочеться бути схожим на такого. Правда, якщо порозкинути мізками, то незрозуміло, як таким стати. Він же бог. Діти особливо не замислюються над такими речами, а нам все-таки треба.
Кіношний примітивізм
Цей героїзм захоплює, чарує, надихає, але ненадовго і якщо не піддавати його випробуванню критичним мисленням. Навіть найщадніша перевірка неминуче показує, що будь-який супергеройський всесвіт зроблений з чого подешевше (щоб знизити витрати), тим більше що, як виявилося, ми «хаваємо» все, включаючи досить дурнуваті історії. Як Людина-павук став героєм? Тінейджера Пітера Паркера вкусив радіоактивний членистоногий. Попахує якоюсь перевагою з біологічних причин та іншим расизмом. До того як комікси стали в наших краях популярними, звання «герой» давали за дещо інші заслуги.
Я дуже добре пам'ятаю, ким хотів бути в дитинстві. Військовим. Дідусина портупея і планшет були улюбленими іграшками. За кашкет або танкістський підшоломник я був готовий віддати улюблений «гедерівський» конструктор. У спеку ходив у гумових чоботях, щоб мати можливість виконувати пісню «Крутиться, крутиться куля блакитна», в такт плескаючи долонями по голенищах. Я був упевнений, що всі військові так роблять, коли хочуть сподобатися жінкам.
Наші герої - справжні
Моїми героями були ті, хто захищав країну від ворогів зі зброєю в руках. У них у нападі благородної люті не виростали гігантські кігті. Вони не носили латексні костюми, що підкреслюють розвинену мускулатуру. На екрані вони найчастіше виглядали втомленими, небритими чоловіками в пилових гімнастерках. Але у них були справжні подвиги і справжнє життя.
Я не хочу в патріотичному угарі облити помоями прекрасних акторів з Голлівуду. Бред Пітт, звичайно, красунчик. Але, як мені здається, нам тісно в чужих вигаданих всесвітах. Ми хотіли б розсунути «героїчні» кордони поширення - так, щоб в поле зору потрапили люди, які живуть поруч. Вони регулярно здійснюють подвиги, рятуючи людей, тварин, лісові насадження, чужу власність, і при цьому найменше думають про гроші і славу.
Давайте спробуємо разом створити «Всесвіт героїв». Протягом року ми з вашою допомогою будемо виявляти виконинів духу в повсякденному житті, потім за допомогою авторитетного журі проведемо відбір і включимо кращих в наш пантеон. Якщо ви живете з супергероєм на одній сходовій клітці або вважаєте, що у вашому місті здійснює подвиги людина, ім'я якої треба терміново увічнити на сторінках нашого видання, надсилайте всю наявну інформацію на адресу редакції. Це у «всесвіті Marvel» супермени народжуються на інших планетах - наші живуть у сусідньому під'їзді. Час починати самим вирішувати, на кого варто рівнятися нашим дітям.