Історія підкорення Африки козаками на чолі з Миколою Ашиновим гідна була стати сюжетом пригодницького роману, проте згадують зараз про неї нечасто.
Загадковий авантюрист
Колонізація Африки росіянами почалася, як не дивно, зовсім не з наказу зверху. Ідея відправитися в Абіссінію, нинішню Ефіопію, прийшла в голову авантюристу Миколі Івановичу Ашинову. Особистість його була оповита таємницею - спогади про нього різняться.
Деталі свого минулого Ашинов висвітлював по-різному. Наприклад, російським журналістам він представлявся вихідцем з терських козаків, який ще в юності відправився за кордон. Зарубіжні знайомі Ашинова згадували про нього як про «вільного козака». В офіційних документах теж була плутанина. Так що звідки був Ашинов родом - з Пензи, Твері або Саратова - точно сказати складно.
Чорноморське козаче військо
Авантюрист був відомий ще до експедиції в Африку. Спочатку він наробив шуму в Царицині, потім, за його словами, відправився до козаків на перське узбережжя Каспію, а після повернувся в Петербург.
Ашинов мріяв створити Чорноморське козаче військо, і йому це, здавалося, майже вдалося. Принаймні, він заснував Миколаївську станицю на Кавказі і заманив туди переселенців. На ділі ж це були ніякі не козаки, а прості селяни, яких Ашинов безсовісно обманював. Авантюра з тріском провалилася.
Хрестовий похід в Ефіопію
Але Ашинов не сумував. Він вже мріяв спорудити російський прапор на африканській землі. У Москві він наплів, ніби російських козаків намагаються переманити на свій бік англійці, але отаман їх обдурив, забравши всі обіцяні гроші. На ділі ж авантюрист вирушив з Константинополя до Ефіопії.
Експедиція бачилася йому мало не хрестовим походом. Ефіопія була християнською країною, яка зберегла незалежність і протистояла католицьким нападам. Звідти Ашинов відправив у Петербург кореспонденцію про те, з якими почестями і захватами прийняли російського козака на африканській землі.
Авантюрист заробляв імідж. До Москви він повернувся вже зі страусом, дівчинкою-африканкою, яку віддали в монастир, і чорношкірим хлопчиком, якого Ашинов тримав при собі.
Експедиція в Абіссінію
Наравши з три короби, одружившись і заручившись впливовою підтримкою, козачий Хлестаков зібрав добровольців і вирушив до Африки. Його ідеями зацікавився навіть сам Олександр III.
У 1888-му з Одеси до Олександрії вийшов корабель «Корнілів» зі 150 «козаками» (насправді ж просто авантюристами) на борту. До Порт-Саїда Ашинова з компанією доставив «Лазарєв», а до Таджурської затоки - найнятий австрійський корабель.
Нова Москва
Як притулок отаман вибрав покинутий єгипетський форт Сагалло, який в той момент перебував на узбережжі французького Сомалі. У січні 1889-го 1,5 сотні озброєних людей, одягнених хто у що горазд - від черкесок до гімназичних мундирів - здійснили православну літургію і окропили стіни Сагалло святою водою.
Потім Ашинов заявив, що земля на 50 верст по берегу моря і на 100 верст углиб материка від цього місця стане навіки російською. Крикнули «Ура!» і підняли російський прапор з жовтим місіонерським хрестом. Форт охрестили Новою Москвою.
«Козаки» почали обживатися: побудували парусинову церкву, стали рубати ліс і прищеплювати кримські сорти вишні і черешні, садити виноград, огірки, дині, помідори і кавуни. Правда, жити в Сомалі їм залишалося недовго. Кілька членів експедиції втекли на французьку територію неподалік. Та й галас у пресі був такий, що Франція не могла довго залишатися в невіданні про самозванців на території їхньої колонії. Міжнародні відносини загострилися.
Під обстрілом
5 лютого на горизонті здалася французька ескадра. Ашинов не зміг прочитати лист з ультиматумом, доставлений йому посильним. Він заявив, що чекає для переговорів кого-небудь з офіцерів, а сам розпорядився приготувати обід для зустрічі французького генерала.
Навіть перший залп з гармати він прийняв за салют. І лише другий снаряд, що влучив у головну будівлю форту, привів його до тями. Перш ніж Ашинов вивісив сорочку замість білого прапора, загинули 6 осіб. Авантюристів схопили і відправили назад до Росії.
Останні дні отамана
Здавалося б, ось і казці кінець. Але Ашинов був справжнім авантюристом, і його пригоди на цьому не закінчилися. Спочатку він запропонував італійцям очолити експедицію вглиб Еритреї, але не зустрів відгуку. Тоді отаман поїхав до Парижа, а звідти - до Англії, всюди намагаючись отримати дозвіл знову вирушити до Африки.
Як скінчив авантюрист, достовірно невідомо. Швидше за все, він мирно зістарився в маєтку своєї дружини, оточений дітьми і занурений в мрії про прекрасну далеку Абіссінію.