Олександр II був без розуму від своєї «дусі» - саме так він називав княжну Катерину Долгорукову в листах.
Після смерті імператриці Марії Олександрівни Катерина Долгорукова навіть стала офіційною, хоч і морганатичною, дружиною Олександра II. Придворні Катерину не любили і називали її «зухвалою наложницею».
Лист Олександра II Катерині Долгоруковій
Неділя, 2/14 лютого 1869, полудень
Твоё утреннее письмо застало меня в обычный час, когда встаёт солнце, но не смог тут же ответить тебе, дуся моя... Тепер я повинен відправлятися на парад, потім на концерт, де сподіваюся зустріти тебе...
4.30 після полудня
Наша зустріч була дуже короткою, як промінь сонця, проте для мене і це було щастям, і ти повинна була це відчути, люба дуся, хоча я не наважився навіть зупинити тебе, щоб хоча б потиснути твою ручку. Я повернувся з концерту і повинен покатати на санях дочку.
0.15. Півгодини як я повернувся з французької вистави, де нудьгував до смерті, хоча і був щасливий мати привід бути з тобою, моє щастя, мій скарб, мій ідеал. Завершення нашого вечора залишило у мене дуже ніжне враження, але я визнаю, що був вкрай засмучений тим, що бачив твоє занепокоєння на початку, твої сльози завдали мені болю, тому що мимоволі я говорив собі, що тобі більше недостатньо моєї любові, ні, швидше, що ті короткі миті, які я міг тобі приділити щодня, не були достатньою компенсацією тобі за потрясіння, незручності і жертви твого нинішнього становища. Я думаю, що немає потреби тобі повторювати, дорогий ангел, що ти - моє життя, і що все для мене зосереджено в тобі, і саме тому я не можу холоднокровно дивитися на тебе в твої хвилини відчаю... Незважаючи на все моє бажання, я не можу присвятити своє життя тільки тобі і жити тільки для тебе... Ти знаєш, що ти - моє сумління, моєю потребою стало нічого від тебе не приховувати, аж до самих особистих думок... Не забувай, дорогий мій ангел, що життя мені дороге тому, що я не хочу втратити надію присвятити себе цілком тільки тобі...
Люблю тебе, дуся моя Катя.
Понеділок, 3/15 лютого, 08.15 ранку
Хотів би прокинутися в твоїх обіймах. Сподіваюся ввечері, годині о 8, зустрітися в нашому гніздечку... Твій назавжди.