Представництво інтересів клієнта в рамках сімейних суперечок, на перший погляд, виглядає не обтяженою якимись складнощами. Здавалося б, що дана практика має усталене законодавство, що склався розріз судової практики, відсутність величезного обсягу підзаконних нормативно-правових актів, які притаманні іншим галузям права.
У той же час, така думка помилкова, так як сімейні суперечки вимагають не тільки знання букви закону, але і психології, що в більшості випадків на етапі зародження спору може зіграти вирішальну роль у його вирішенні.
У таких випадках адвокат трансформується не тільки в юридичного радника, а й психолога, іноді наставника, а іноді і просто людини, яка вміє співпереживати і слухати.
Практика сімейного права в Україні
Практику сімейного права в Україні можна умовно розділити на позасудову і судову. Позасудовий пласт включає в себе різні договірні відносини (шлюбний договір, договір про розподіл майна подружжя, договір про порядок виховання дітей, договір про визначення місця проживання дітей тощо).
Позасудова практика
Крім того, величезне значення має позасудова робота, спрямована на врегулювання вже існуючого спору. Йдеться, зокрема, про переговорний процес, створення конструктивного діалогу, який дозволяє приміряти конфліктуючі сторони, досягти найбільш прийнятний результат для сторін.
У гонитві за добробутом дитини батьки часом забувають про її поточний стан.
Особливо це важливо в суперечках, в яких залучені діти. Найчастіше, на жаль, саме вони беруть участь у конфлікті найбільш болючим чином. В цілому, це пояснюється тим, що в гонитві за добробутом дитини батьки часом забувають про її поточний стан і благополуччя, зважаючи на невирішені особисті конфлікти.
Судова практика
Що ж стосується судової практики, тут варіація спорів досить широка. Зокрема, ці спори стосуються шлюбу (розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним, визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу тощо)., майна подружжя (розділ майна, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, встановлення порядку користування майном), дітей (про стягнення аліментів, про встановлення способів участі у вихованні дитини, про визначення місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав тощо), інших родичів (про усунення перешкод у спілкуванні з онуками тощо)
.Читай також - Розірвання шлюбу в Україні: порядок і особливість Окреслити
коротко весь аспект існуючих ситуацій, що вимагають залученості адвоката, навряд чи вдасться навіть при збільшенні відведеного часу для виступу в рази. Тому в рамках запропонованого умовно розділу практики на судову і позасудову пропоную розглянути два окремих приватних випадки
. Наприклад, укладення договору про порядок утримання і виховання дитини та супровід судового провадження про визначення місця проживання дитини.
Укладення договору про порядок утримання та виховання дитини
Якщо розглядати роль адвоката в рамках супроводу процедури укладення договору про порядок утримання та виховання дитини, першочергово необхідно визначитися з обсягом прав та обов'язків кожної зі сторін.
Незалежно від того, яку зі сторін представляє адвокат, права батьків в рамках договору повинні бути максимально паритетними і безумовно відповідати законодавству. Це прямо спливає з норм Сімейного кодексу України і надалі дозволить убезпечити Вашого клієнта від ризиків в частині оскарження будь-яких положень договору, або угоди в цілому.
Що стосується змісту договору, в даному випадку кожна окрема ситуація є індивідуальною і потребує такого ж індивідуального підходу. Положення договору, які відповідають інтересам одного Клієнта, можуть кардинально не підходити іншому.
Якщо мова йде про встановлення порядку утримання дитини, в першу чергу виникає питання різних платежів на потреби дитини. Даний порядок доцільно розмежувати на ряд окремих платежів.
Серед них первинними розглядаються платежі постійного неединоразового характеру, вони складають так звані аліментні платежі. Зазначені платежі здійснюються системно та у визначеному сторонами розмірі. Так, наприклад, сторони можуть встановити, що «Батько/мати зобов'язується щомісяця здійснювати оплату в розмірі 100 000 гривень на утримання дитини на користь Матері/батька»
.Розмір аліментів може визначатися не тільки в твердій грошовій сумі, але і в частці доходів від заробітної плати
. Варто враховувати, що розмір аліментів може визначатися не тільки в твердій грошовій сумі, але і в частці доходів від заробітної плати однієї зі сторін (наприклад, 20%, 50% і т. д.). Ця частка може бути узгоджена сторонами в будь-якому розмірі.
При цьому слід враховувати, що мінімальний розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Далі, доцільно встановити порядок здійснення платежів за договором. Як правило, сторони встановлюють безготівковий порядок розрахунків. Даний варіант є найбільш прийнятним, оскільки у разі виникнення спору щодо невиконання зобов'язань за договором, за допомогою первинних банківських документів (виписок, чеків) можна ефективно сформувати належну доказову базу. Крім того, даний спосіб найбільш оперативний, що не вимагає особистої участі сторін.
Читай також - Чим загрожує ухилення від сплати аліментів
Крім щомісячного розміру аліментів на дитину сторони можуть встановити додаткові платежі, виплата яких здійснюється у визначені строки одноразово.
Так, наприклад, сторони можуть встановити, що одноразово на рік проводиться виплата грошової суми на відпочинок та оздоровлення дитини (під час літніх канікул). Або ж, що перед початком навчального року одна зі сторін зобов'язується виплатити суму в розмірі витрат, пов'язаних з навчанням дитини. Варіація таких допоміжних платежів може бути різна і залежить від потреб дитини, її зайнятості в тих чи інших напрямках.
У даному розрізі можуть включатися витрати на охорону здоров'я, навчання в школі, в інших освітніх установах, оплату позашкільних установ та інше.
Договором також передбачається термін його дії, тобто фактично протягом якого часу будуть проводитися виплати. Згідно з чинним сімейним законодавством утримання дітей проводиться до повноліття, або до 23 років, якщо дитина продовжує навчатися у вищому навчальному закладі.
Водночас, сторони можуть встановити менш тривалий термін дії договору з можливістю його пролонгації.
При цьому обов'язок з утримання дитини до зазначеного вище віку дитини не скасовується, підлягає виконанню в добровільному, або примусовому порядку.
Центральним аспектом договору в частині утримання дитини є цільове призначення платежів, що здійснюються на виконання договору. В даному випадку - це потреби дитини. Зважаючи на зазначене, доцільно передбачити у договорі право сторони, що здійснює виплату аліментів, можливість отримання підтвердження напрямів витрат.
Тобто, сторона може вимагати касові документи, або лист-підтвердження (якщо вважатиме його достатнім), який підтверджує цільове використання аліментних платежів. Дане положення договору дозволить убезпечити одну зі сторін від фінансових зловживань з боку одержувача аліментів.
Крім того, доцільно в цей договір включити санкції в разі його невиконання стороною. У рамках Сімейного кодексу України встановлено право стягнення неустойки за кожен день прострочення виплат у розмірі 1%. Найчастіше саме це положення і використовується в договорі в частині відповідальності. Слід
зазначити, що на етапі переговорів сторін, а також формування первинного проекту договору, адвокат повинен максимально всебічно оцінити ситуацію, що склалася. Так, Клієнт може неправильно оцінювати поведінку і прийнятну пропозицію для протилежного боку. Наприклад
, мова може йти про завищений розмір платежів, занадто жорстких рамках відповідальності та інше. На цьому етапі важливо об'єктивнопроаналізувати
фінансову можливість протилежної сторони щодо виплати аліментів, позиції, які при подальшому узгодженні можна спростити, а також оцінити положення договору, які ні за яких обставин не можуть бути скасовані.