Важко переоцінити роль Всесвітньої Мережі в житті сучасного суспільства. Вона давно вже взяла на себе роль другого після телебачення засобу масової інформації, для багатьох перетворилася на джерело постійного доходу, мільйони людей щодня зустрічаються на її сторінках, щоб обмінятися інформацією про свої поточні справи і плани на майбутнє. Не дивно, що продавці комп'ютерів вже рекламують їх, наприклад, як пристрої, за допомогою яких школярі можуть не виходячи з дому разом працювати над складним домашнім завданням, раз у раз обмінюючись попередніми результатами обчислень, рішеннями вправ, відповідями на контрольні питання.
Можна довго захоплюватися дійсно чудовими можливостями, наданими Інтернетом, проте все частіше можна почути і про те, що люди стали аж надто багато часу проводити за комп'ютерами, що рано чи пізно виливається в проблеми зі шлунком, серцем, хребтом, і негативно відбивається на всій м'язовій системі, яка не отримує належного щоденного фізичного навантаження. До всього іншого страждає і мозок, який через відсутність регулярних прогулянок позбавляється необхідного йому кисневого харчування. Адже під час розумової діяльності, що проводиться біля екрану комп'ютера, для повноцінної роботи мозку свіже повітря потрібне особливо сильно.
У зв'язку з цими міркуваннями згадується невеликий нарис англомовної блогерки, назва якого звучала приблизно як «Що я роблю, коли у мене відключається Інтернет». Вона із задоволенням описувала, як радіє в моменти вимушеного простою, коли з технічних причин у неї вдома зникає зв'язок зі світовою павутиною. У такі години вона вирушає гуляти по окрузі, дає очам відпочити, розглядаючи навколишні поля, і взагалі сповнюється натхнення на нові трудові звершення.
Мабуть, є сенс взяти з неї приклад з тією відмінністю, що для такого розумового і фізичного відпочинку зовсім не потрібно чекати, щоб щось сталося з дротами або у провайдера відмовила апаратура. Досить вольовим зусиллям відірватися від комп'ютера, хоча б ненадовго вийти у двір, погодувати голубів, обійти сусідні квартали, трохи повисіти на турніку. Можна не сумніватися в тому, що після такого легкого струсу робота за комп'ютером піде швидше, легше і плідніше, а творчі задуми збагатяться новими образами, почуттями, спогадами.